Буває сміх за диво важливі́ший-
Від нього сум стіка у небуття.
Бува здається всесвіт чарівнішим,
Бо є людина рідна і... своя...
Буває серце, як гучни́й театр -
Повна зала різних глядачів...
Сьогодні є, а завтра їх немає...
Лише відлуння крику деркачів...
І як натхненно просто розуміти,
Що є у залі за́вжди той стілець,
Який напрочуд довго вже незмінний,
Як і його привласнений гравець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Тетяна Білогай