Ми живемо в повітрянім просторі,
Не бачимо його і в руки не візьмеш.
Крізь нього видно небо й зорі,
І в обійми його не обгорнеш.
Його взнаємо через аромати квітів,
І садів весняних й польових трав.
Відчуваємо і тоді, як половіє жито
І запах землі, яку орач зорав.
Вдихаємо повітря повсякчасно,
І коли повіє теплим вітерцем.
Про повітря стає більше ясно,
Коли щічки підрум'янить морозцем.
Деколи повітря збуриться ураганом,
Дерева валить до землі.
І на морі котить грізним валом,
Скелі рушає й топить кораблі.
В цій повітряній стихії,
Ми живемо й кожний всяк своє.
Хай збуваються наші мрії.
Бережім повітря, що під боком є.
2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Сокол