Стів Ковіт ФРАГМЕНТ ДРЕВНЬОГО ЧЕРЕПА

Юнак,  якому  наказали  померти  за  свою  країну,
делікатно  відмовився,
заявивши,  що  хворий,  смокче  пальці  своїх  ніг
у  своїй  власній  кімнаті.
Цивільні  гвардійці,  приємно  відмітити,
схопили  його  на  вулиці  й  застрелили.
Його  капелюх  забутий  на  стінці.
Шматок  його  голови  знайшли  в  кущах
через  століття
ентомологи,  які  шукали  жуків.
Відмивши  у  місцевому  музеї,
його  поклали  в  банку  й  підписали:
фрагмент  древнього  черепа,
культура  невідома.
І  ні  слова  про  долю  його  подружки,
чи  страждання  його  батька,
чи  місцезнаходження  його  капелюха.

[b]Steve  Kowit  FRAGMENT  OF  ANCIENT  SKULL[/b]
A  young  man,  told  to  die  for  his  country,
politely  declines,
preferring,  he  mutters,  to  suck  his  toes
in  his  own  room.
The  civil  guard,  delighted  to  practice,
take  him  outside  &  shoot  him.
His  hat  blows  over  the  wall.
A  piece  of  his  head  is  found  in  the  brush
centuries  later
by  entomologists  looking  for  beetles.
Scrubbed  down  at  the  local  museum
it  is  stuffed  in  a  jar  &  labeled:
fragment  of  ancient  skull
culture  unknown
But  not  a  word  about  the  fate  of  his  calico,
or  the  anguish  of  his  father,
or  the  whereabouts  of  his  hat.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Зоя Бідило