Розведені мости

І  здійме  час,  самотню  хвилю,

І  лине  біль  у  безвість  всіх  морів,

Тебе  почути  лиш  на  хвилю,

Недасть  сполоханість  морських  вітрів.

А  "осінь  біла"  залютує  знову,

І  холод  буде  у  моїй  душі,

Закінчено  уже  важку  розмову,

Й  розведені  стоять  наші  мости.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96043
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.10.2008
автор: душа