Догорають свічки у неділю в храмі.
Кожен , хто повірив , душу відкрива.
Свят Отець лікує , кожну молитвами ,
А як йому тяжко, то ніхто не зна.
Часто люди кажуть , може вони й праві,
Який піп на службі - такі й молитви.
Не у всіх священників руки з мозолями
Є такі , що мають вогонь від пітьми.
Всі хто був на сповіді , зна як дуже тяжко
Гріх у слух озвучити , тяжче ніж зробить.
А Отець просичений вашими гріхами ,
Допоможе з Господом всі гріхи простить.
За порогом храму люди йдуть додому ,
Ніби в океані ріки розплились.
Лиш один священник геть не чує втому ,
Такий хрест у нього , для людей служить.
Тяжко тобі Отче грішних нас учити ,
Така доля наша , вибач нас прости.
Я здоров"я в Господа хочу попросити,
Капають із свічки сльози воскові.
На молитві вранішній прошу я у Господа
Для Отця духовного ласки і добра.
А ще в вірі міцності і в здоров"ї крепості
І прощення Божого за наші діла.
6.02.2022р. Олександр Сте́пан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2022
автор: Степан Олександр