Барвами на небосхилі -
зранку постає нам схід.
І Дніпро хоч і не море,
стелить сонця водний слід.
Чарівний рожевий ранок,
звідусіль блищить роса.
Землю вкутав сивий покрив,
ну хіба це не краса?
Поступово вже видніє,
день володарем стає.
Сонце все сильніше гріє,
шум міський не дістає.
Чути, як дзвінкі струмочки -.
гомонять про щось своє.
Їх прозору, чисту воду -
ліс тваринам роздає.
Навіть дощ, негода в лісі -
з вітерцем уносять гнів.
Казку цю, щоб описати -
не достатньо жодних слів.
Крапельки води прозорі -
діамантами блищать.
На траві і на листочках -
вогниками мерехтять.
Над деревами веселка,
як місток за небокрай.
А по ній на колісниці,
поспішає день за край.
Ніби вечір в гості кличе -
вже зозуля щось кує.
День ховається під ковдру -
вечір тихо настає.
Між лиманами безшумно,
він крадеться наче звір.
Ну хіба скажіть розумно -
не помітити цей твір?
Сонце котиться за обрій,
догора червоний шар.
А по небу пливуть хмари,
що палають ніби жар.
Вечір вкотре поглинає,
ніч у чорному плащі.
Місяць сонечко міняє,
стежку стелить на воді.
Плащ розшитий зірочками -
різних розмірів і форм.
Що проносяться над нами -
спалахами знову й знов.
Пильно ніч перевіряє -
володіння всі свої.
Згодом і вона зникає,
як казковий сон Землі.
Вже видніє, сонце сходить -
воно виспалось за ніч.
Крапельки роси збирає -
наче сльози із облич.
Лиш у нас, тут в Україні -
може буть така краса.
У Славетній Батьківщині -
найспівочіша душа...
1998-2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2022
автор: Great Shadow Koala Wild Grizli (GS K.W.G.)