Похмурі світанки
В'їжджають на танках,
Летять на ракетах
В горо́ди й міста.
Ніч, день і світання -
Ворожі вітання:
Будівель скелети
Й німотні вуста,
Громаддя румо́вищ
Й страхітних видовищ,
Спаплюжені душі,
Зґвалтований мир.
Негоєні вирви,
Біль, зойк, зморшки-прірви...
Живи! Дихай, друже!..
Злочинних офір
Московських світанки
В'їжджали на танках,
Ракетами юшили
І твердь і твердінь.
Серця і рамена -
Щити і знамена,
Крицеві, незрушені
Мільйони твердинь -
Вкраїнці стояли,
Трощили навалу.
Освячено душами
І персть й височінь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2022
автор: Левиця