Перевернуті душі.


Я  сходив  на  вечорниці,
Співали  хлопці  й  дівиці.
Мені  до  вподоби  одна  дівчина,
Вона  щось  шукала  по  залу  очима.

Можливо  мене  хотіла  знайти,
Щоб  я  вподобав  й  просив  їй  руки.
Вперше  в  серці  кохання  горіло,
Та  склалось  не  так,  як  серце  хотіло.

Тая  дівчина  —  дівчину  любить,
Ніжно  ляскає  й  ніжно  голубить.
Їм  не  потрібні  пісні,  хороводи
Їхня  любов  пристала  в  пригоді.

Серце  моє  те  дійство  не  любить,
Не  пригорне  дівчину  і  не  приголубить.
Бо  стала  відраза  з  того  кохання,
І  до  дівчини  пропали  бажання.

Чому  дівоча  душа  заблукала?
Краще  б  вона  життя  не  пізнала.
Не  буде  діток  з  тієї  любові,
Це  не  Боже  веління,  а  спокута  в  гріхові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2022
автор: Сокол