І коли холод прилип до спини,
Мов до землі серпанок,
Коли, мовляв, над тобою
Не світить зірка,
А душу затопила гірка повінь,
Знай!
Настане десь світанок,
І риси твого одвірка
Осяє сонця промінь,
Розвіє темінь і твої долоні
Будуть тепло пульсувати,
Як від любові скроні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2022
автор: Андрій Лагута