У мене питання одне...Ну чому?
Безжально і так безтурботно,
Що ж я погане зробила й кому?
Мені так образно й гидотно.
Завжди я світилась і всіх заряджала,
Й готова була скрізь летіти,
Та десь я мабуть зачепилась і впала,
Вдалось своє серце розбити.
Чому? Я щоразу питаю себе...
Увагу відчути хотілось,
Але на шматки розірвало мене,
Байдужість коли проявилась.
Завжди я багато зусиль докладала,
І кроки на зустріч робила,
Себе з головою цілком віддавала,
Навіщо себе так губила?
А що ж мені треба було? Лише знати
Що я необхідна комусь,
Простих пару слів: "Як доїхала?", "Де ти?"
Не дочекалась чомусь...
За мить щось зламалось в моєму житті,
Відрізало все, що минуло,
І я вже не та... да і люди не ті.
Лиш серденько ехом кольнуло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2022
автор: Олеся Паславська