Я заглядаю у твої очі,
У яких блукає ця синя даль.
Вони тривожать так до півночі,
Наливають кохання у грааль.
Твоя усмішка така привітна,
І так тривожить серденько моє.
Ти красуня, ніжна і тендітна,
У тобі щось дивовижне, своє...
А я намалюю твій портрет,
Розбавлю фарби веселкові.
Вийде особливий силует,
І вуста, що прагнуть любові.
А ти випромінюєш кохання,
З тобою у щастя поринаю.
Виконую всі твої бажання,
Загадкове кохання пізнаю.
Ти відчинила до щастя двері,
Подарувала п'янкі почуття.
Пішла у мрії в своїй манері,
І ти відродила нове життя...
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2022
автор: Віктор Варварич