Падають марелі з дерева додолу,
А я ношу сіно, складаю в стодолу.
Дівчино кохана, прийди тай на сіно…
Бровенята супиш, чи уже несміла?
Чом же ти сміялась із мене на танцях,
Чи я парубок не твій, не годен в коханці?
Сонечко вже сіло, йди в стодолу сміло,
Медові марелі чекають нас в сіні.
Разом посмакуєм солодкими плодами,
Поглянь - навіть зорі й місяченько з нами!
Які ж соковиті на сіні марелі,
І вуста шовкові, й неба акварелі!
В.Ф. -17.08. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2022
автор: Веселенька Дачниця