Ти моя звичка

Десь  проходила  ніжність  між  нами...
Як  писала  Костенко  в  віршах,
Яка  ж  вона  була  права!!!
Вся  правда  у  неї  в  книжках!

Так  само  дружили  -  
Тримались  за  цей  ланцюжок,
Так  само  любили  -
Так  само  закрили  серця  на  замок!  


Він  досі  спить  зі  мною,
Шкода,  що  я  не  з  ним.
Мовчить  неначе  під  водою,
Хоч  і  говорю  я  з  ним

І  запах  його  у  моєму  просторі
І  звички  всі  його  в  мені
Та  більш  він,  не  в  моєму  доступі...
Належить  більше  не  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2022
автор: Ірина Комар