А за вікном далі періщить дощ,
Із дерев жовте листя злітає.
Сріблою цівкою біжить до площ,
Наші мрії додому вертає.
Розкидує дощ води холодні,
Ранок заполонили тумани.
Окремі пані із ним незгодні,
Прийшлось одягати кардигани...
Осінній дощ торкається душі,
Співає чудову мелодію.
Викладає на аркуші вірші,
Пише неповторну пародію.
Дощик над містянами жартує,
У тепле літо змив усі містки.
З юними панянками фліртує,
Змочує їх різнобарвні куртки.
Періщить дощ, наче нам на збитки,
А склом втікають струмені води.
Суботній день промок аж до нитки,
А дощ замаскував наші сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2022
автор: Віктор Варварич