* * *
Принеси мені з собою
світлу радість своєї весни,
Чи ввірвись весняною водою
у мої розтривожені сни.
А чи липовим цвітом
впадь з каштанів негадано,
Закосичена літом,
літом бабиним.
Чи спитай у осені,
коли листя падає
І з’явись непрошено
з листопадами.
Чи січневою хугою
прошуми,
В серці тихою тугою
защеми.
Ти вже певно не вернешся
з листопадами.
Подивися – а з верб уже
осінь падає...
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2022
автор: Терновий