Коли змію на серці грієш,
Забув про яд в її зубах?
Годуєш ти її, голубиш,
Хоч й маєш ти при цьому страх.
Та прийде час й приспить увагу,
І впнуться зуби чітко в вену,
І біль отрути то дрібниця,
Зради біль, гірший за гонгрену.
Тоді утративши до всіх довіру,
Ти втратиш все чим дорожив.
В усьому й завжди треба мати міру,
Інакше ти за дарма жив...
В житті не кожен може бути другом,
Нажаль лиш опік досвід дасть.
Та не рівняй усіх одним мірилом,
Прости, й життя тобі воздасть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2022
автор: Mr.Iuda