ДУША КОЗАЦЬКА –ВИШИВАНКА БІЛА

Оленівка.  Летять  до  неба  жертви,
що  40  днів  назад  забрав  теракт.
Батьки  не  знають  ще:  живий  ти?  мертвий?
Їм  відповідей  не  дають  ніяк.

Молитва  за  героїв  постраждалих
Несеться  у  небо…  В  сумі  –  люд  завмер.
         До  раю  душі  вільні  відлітали,
         Кружляли  тихо  край  журливих  верб.

Злітали  ангелом  до  зір  недавні  діти,
 Над  школою  лунав  останній  вальс.
Не  дав  за  віком  ворог  постаріти,
Безжально  вирок  винісши  для  вас.

Уже  ви  –  вільні.  Ворог  знищив  тіло,
Воно  є  тлінним,  як  в  усіх.  Але
Душа  козацька  –  вишиванка  біла  –
Навіки  знищить  враже  все  і  зле!

Зникали…  йшли  до  Бога  полонені…
Наш  мужній  та  нескорений  «Азов».
Тужила  безпорадно  наречена  –
Слід  за  коханим  на  зорі  схолов.

Оленівко!  Про  тебе  всі  говорять:
У  серці  українськім  –  біль  і  рви.
         …  А  сива  мати  заклинає  зорі
       Лишити  сина  тут…  серед  живих….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2022
автор: Білоозерянська Чайка