Миті прощання.

Прощається  Літо,  вже  Осінь  в  дорозі.
Зібрало  пожитки  й  стоїть  на  порозі.

                               Вбралося  в  сукню  духмяну,  барвисту,
                               Низки'  з  горобини  й  калини  намисто.

Вінок  з  чорнобривців,  пахучої  м'  яти,
З  сап'яну  в  чоботях  червоних  обуте.

                               Пишне*...  Зайшло  на  город,  у  садок
                               Врожай  передати  Осені  в  спадок.

Прощаються  з  Літом  усі  трударі,
Вклоняються  вдячно  дорослі  й  малі.

                               На  луг  поспішає.  Пташок  так  багато!
                               Збирає  вожак  в  теплий  край  відлітати.

Заплакало  Літо...  Сумно  прощатись,  -
Це  дощик  із  неба  почав  накрапати.

                               З  блакиті  почувся  голос  Хмаринки  :
                               -    До  нас  повертайся,  Літо  рідненьке!

Салют  Перемоги  вже  буде  звучати
І  мирне  небо  тебе  зустрічати.


                               *    Пишне    -    тут  дуже  гарне,  привабливе.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: Галина Лябук