Серце на ключ давно закрите,
п'янким коханням оповите.
Та досить- вже набрид собі,
чому зустрілась ти мені?
Крім тебе є краса безмежна,
така ж зворушлива, бентежна.
Бо Київ- місто старовинне,
як ти привітне, трохи дивне.
Його собори і дзвіниці,
його будівлі і крамниці.
Його вали та узбережжя,
і хвиль Дніпра лихе безмежжя.
Всі історичні пам’ятки,
неначе сплетені в вінки.
Навколо нас найкращі квіти,
дерева простирають віти.
Поділ до себе тихо вабить,
Хрещатик душу всім розрадить.
Зелений рай тут на Землі,
він виріс на руїнах, тлі:
Монголи нищили, татари,
були князів місцевих чвари.
Та все стерпів могутній Київ,
історію для нас створив.
Вночі вогнями погляд гріє,
а вдень життя, як вогник тліє.
Всі заклопотані, в роботі,
немає місця тут скорботі.
Верхів’я золоті святинь,
на вулицях лишають тінь.
Андріївським життя тече,
величних круч міцне плече.
Ми звикли бачити це все,
тому нас Київ мов несе:
У світ будденості й думок,
а місто в ньому перший крок.
Каштанів диво першоцвіт-
про нього чув мабуть весь Світ.
Та все ж це місто, не людина,
десь ходить друга половина.
Я Київ, як Батька Поважаю-
Його Люблю, Тебе Кохаю!
для Г.І.С.
1997-1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: Great Shadow Koala Wild Grizli (GS K.W.G.)