І знов невтішно плаче Зміївщина –
Пішов у вічність наш герой-юнак,
Скосила молоде життя війна.
Земля втрачає доблесного сина.
Він захищав звитяжно харків’ян,
Поранення отримав на Рогані,
З життя ти, Владиславе, йдеш зарано,
Та не забути нам твоє ім’я…
Бо кров’ю назавжди його вписав –
Героїв краю не стирає пам’ять,
Упевнено скажу слова ці Вам я:
Солдат – він захист і на небесах…
Герою – слава! Дощ не стримав сліз…
І вітер голосив на повні груди:
«Пощади, хлопче, ворогу не буде
На нескоримій харківській землі!
На серці нині в кожного печаль:
Втрачає Україна мужніх воїв.
Прийшли вклонитись всі тобі, Герою!
Ти – воля! Мужність! Гордість зміївчан!»
Шаповалу Владиславу Юрійовичу – герою-зміївчанину, який після отриманих у Рогані травм, помер 04.09.2022 від ран у шпиталі, присвячується…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2022
автор: Білоозерянська Чайка