Поема
На прохання учеників примножити віру в них,
Господь не виконує їхнє прохання як ніби-то
механічно в них — мовляв, ось — тримайте
дар, бо більший дар людина і не втримала б ...
спочатку ж — внутрішня людина в серці
повинна змінитися,
має назустріч вирости...
і дозріти ...
щоб було як і куди прийняти, закріпити,
зробити своїм... щоб дар не міг би бути
втраченим надалі...
А що каже Господь їм?
«Якби ви мали віру як гірчичне зерно,
ви сказали б горі оцій перенестися звідси
і кинутись в море — і вона послухалася б.»
Для чого так каже?
Господь не каже спам.
Чи не таке ж я кажу
диво вам!
Й ви що, не змінитесь?
Що, будете стоять немов роззяви??
І тут — у глибину
не затягне?
як затягнуло це мене
де образність гука
аж тил взяла Його Рука
взяла і притягнула в —
образ правий
І зразу вирвать всім корінь уяви??
Чи — здивувати??
І йой як випірну —
аж переміняться сухі держави!
Мо’ вам роздати всім медалі?
І ви з медалями, з дарами будете
стояти —
космічні і незмінені всеавтомати?..
Пророк чи ангел — прямотрубний
текст!
Й що вам із цим надалі?
Ще колінкую
ніби анапест
бо я люблю Тебе!!! люблю!! —
я не зорую на якийсь
протест?
я уподібнююсь!! —
мені що ввись
а й ніби долу йти! —
я свідчу, Боже,
що є й це:
і який є Ти,
який Ти, Слово, невимовний —
правий!!!
мене не стане
вкину що є Ти
то наче з очерету
із сердець стануть рости
як бабок порозхитують забави!..
я навіть дно й слизняк
й мені — ніяк! — —
який Ти, Тройце! невимовно —
правий!!!
А ви ідіть на всі забави!
Може і ви тепер здє
правії...
Ви любите Любов Його?
і в Божій Церкві?
05.09.2022,
Київ — третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович