життя в кредит
і бите скло
розірваних облич
сердець
білої феї
шерсть
войлочить
тобі
шкарпетки
і
светрик
кутайся в цьому
болі
любови
фея приносить кістку
під подушку
замість зуба
полюючого
їж
каже
але кістка в горлі.
стримує навіть подих.
крик вилізає через трахею
кісткою зкам'янілого болю
попередніх життів-сповідей
трахеостомія пір'їною
їжака єхидни
найближчого
обіймає
=
колить
осколковими пораненнями
душі старечої
ікона плаче скривавлено
а ти молишся
портрету спогаду
він не рятує
він краде твоє дихання
кожної ночі
поступово
малими ковтками
кожну мить радості
виїдає розтоптує
в болоті відтиску
офорті твого життя
Синя Птаха
Метерлінку
закриває небо
руками-крилами
стає твоїми легенями
і стискає
зчавлює.
винищ свого
Аюстала
не дай
себе
вбити
Зоре
°
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2022
автор: мелодія сонця