АЛЮР НА ВЕЛЮР (згадуючи прийняття Закону про продаж землі) .


Земля-наше  найбільше  багатство!
Наше?????



Спішили  риссю  наші  слуги-депутати  
Із  переходом    то  на  крок,  то    на  алюр
Закон  про  землю  урочисто  запивати
У  фешенебельнім    генделику  «Велюр».

Начхати  їм    на    карантинний  стан,
Адже    господар    у  «Велюрі    –  свій  пацан.
Є  все,  що  треба  в  закладі  «Велюр».
(Нема  хіба  що  воскових  фігур).

Там  світить  люстра,  тихо  музика    «лабає»,
Стерильне  все    і  тарганів  немає.
Бо  сам  Господар  ресторану  має    звичку
Ловити  спритно  тарганів  у  рукавичках.

Як  упіймає  -  убиває  персонально,
Щоб  до  клієнтів    не  потрапили…  орально.
Для  VIP–персон    же  в  елітарному  «Велюрі»  
Усе  козирне,  від  борщу  й  до  хачапурі.

В  один  лиш  вечір  тут  реально    просадити
Земельки  нашої  гектарів    з  вісімсот.
А  потім…    ягідного  чаю  попросити
«Пачті  бєсплатна»,  (тобто    гривень    за    п’ятсот).  

А  вже,…    обпісявши  у  гардеробі    хутра    
Та…    зодягнувши  на  швейцара  абажур,  
З  офіціантами  здійснити    камасутру
І  в  тихій  радості  покинути  «Велюр».









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2022
автор: епіграми з рогами