Осінь сипле позолотою

Уже  осінь  крокує  урочисто,
Вона  сховала  від  нас  літнє  тепло.
Та  вибрала  із  калини  намисто,
Сріблястою  росою  вмила  чоло.

А  по  небу  розсіяла  зірниці
І  вже  позолотою  сипле  навкруж.
А  з  місяцем  іде  на  вечорниці,
Та  синіми  горами  біжить  чимдуж.

І  малює  неповторні  картини,
А  її  барви  такі  веселкові.
Ховає  тривоги  у  павутини
Та  причепурить  гілля  ці  соснові.

І  дивовижна  осіння  палітра
В  неї  така  чудна  гама  кольорів
Та  насичене  озоном  повітря.
Осінь  вабить  загравою  вечорів.

©:  Віктор  Варварич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2022
автор: Віктор Варварич