(Про жіночу творчість на КП і Трою)
Коли римують так:
...Хай літо з осінню зійдуться
І в барвах листя розцвітуть.
Хай в кожнім серці озовуться,
Усе погане вмить зітруть....
стає сумно, як край села. За всю історію досвіду.
Досвіду розмаїття поетичного надбання. Від Сковороди до Костенко.
Вже краше утворювати зойки.
Ну, ось я зойкну, скажімо про якогось директора:
"Зарплата не та -
нема живота"
Читаючи твір, не упускайте ані слова. Навіть у прозі. Беріть як своє. До серця. Або до...
А у поетичному - й поготів. І тоді взнаєш: хто -хто. І що до чого.
Як прозрів одного дня Вільям Мейкпіс Таккерей:
" Не було ні Трої,
ні тих, хто осаджав, ні тих, хто був в облозі,
ні автора, і тексту достаменно не було..."
Пригадалося міркування Андрія Малишка... Що можна довгі роки писати вірші і не бути поетом... Кожна людина, хоч би з невеличкою освітою, уміє підбирати рими...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2022
автор: Сумирний