ЖАРТОМА
про серйозне
Яке ж ти тендітне, колосисте жито!
Маками, мов зірками, як небо покрито.
Середина літа… жито дозріває…
Скоро з свіжої муки будуть короваї!
Як ми жали жито, ще була в спідниці,
Надавала мені ненька дубцем по сідницях…
Бо важка то праця, - серпом жито жати,
Коли ти іще дівчисько – хочеш погуляти.
- Ой, чого те сонце, мамо, не сідає?
Біля клубу шум і галас молодість збирає…
Нема сили жати... лягай, сонце, спати,
А я дівча молоде і хочу погуляти!
Як почула ненька мою хіть до праці,
Перевесло ухватила, звезла по спиняці!
- Встигнеш нагулятись, навчись працювати,
Треба, доню, хліб і працю вчитись поважати!
Міцно вкарбувались мамині уроки,
Як завіт передаю їх, життя мого поки.
В. Ф.- 30.07. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2022
автор: Веселенька Дачниця