***
Палили картоплиння на городах
І дим стелився по розораній ріллі
Яскріли айстри в пишних хороводах
І літо бабине летіло по землі.
А десь далеко, а чи й так далеко
Війна збирала свій щоденний урожай
Вже відлетіли до весни лелеки
Покинувши як біженці цей край
Та ще не вірилось, що скоро осінь
Прине́се щемно-ностальгійні дні
Затягне мрякою небесну просинь
Прийдуть дощі, холодні і нудні
І закружляє вітер жовте листя
В останнім карнавалі літніх снів
І вічним листопадом освятиться
Печаль лісів, печаль полів.
Було́ журливо і чомусь прощально
І вечір в сутінках зачах
Було́ самотньо посеред мовчання
І тихий розпач у твоїх очах…
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2022
автор: Терновий