Над водою ясні зорі килимом розлиті,
вітер віє і тріпочуть на деревах віти.
А під дубом, серед гаю, лежить козаченько,
думи його там, де хмари, там де дівчинонько.
А тим часом, коло річки, по воді ходили:
дівчата, у віночках, коноплі мочили.
Глянув, хижий козарлюга, в бік того видіння
і неначе опинився на дні сновидіння.
Серед тих дівчат стояла-струнка, чорноброва;
та, що душу охопила, серце розколола.
Та не довго хлопець марив і не довго мріяв,
дуже швидко сивий вітер ті думки розвіяв.
Згодом вийшло дівча заміж, іншого обрала-
та увечері до ранку за ним сумувала.
Не спитали в її серця власної стежини,
і журба в мить полонила, так і одружили.
1997-1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2022
автор: Great Shadow Koala Wild Grizli (GS K.W.G.)