Замість передмови.
Раніше ділила хвороби на сороміцькі і благородні. Гонорея і інфаркт видавались як різні речі. Тепер подумалося: інфаркт – це та ж гонорея, тільки на ментальному рівні. Дозволяєш кому не попало трухати мозок без презервативу – маєш зараження. Не лікуєшся – гниєш з середини.
В моїй голові чудернацькі птахи на розлогих деревах
Купаються в променях сонець, їх спів ллється шовком води.
У хащі, зажурені смутком, себе заганяють химери.
Комети-думки градом сиплються, мчать у далекі світи.
Прочнуться химери із простору вихоплять здання в свідомість.
Згорають емоції в спразі спалити ту тяжкість до тла.
Те ж падає ниць, здригне всесвіт, над вирвою привиди стогнуть.
Ще довго дощ ридма-ридає, щоб мертва земля ожила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2022
автор: Пісаренчиха