Вже вісім літ.. Здається вчора
Війна принесла в хату горе -
Не заживають в серці рани,
Адже пішов з життя так рано.
Не сам пішов – тебе убили,
Цвіт молодий такий згубили,
Бо двадцять три – це ще дитина..
Проте вже - захисник країни.
Ти був відважним і сміливим,
Веселим хлопцем, жартівливим,
І ворогів ти не боявся,
Звільнить Донбас від них старався.
Та доля гірко посміялась …
І враз все різко обірвалось..
Тепер лиш темінь, довгі ночі,
Від сліз не висихають очі..
І рветься серце: « Сину! Сину..
Віддав життя за Україну.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2022
автор: Ольга Калина