Дороги стогнуть і згинаються від масси.
Літу кінець , та не кінець війні.
Війська заполонили усі траси ,
Ідуть вперед , притислись до броні.
Нарешті наступ , голову піднявши ,
Старий Херсон , стрічай своїх дітей!
Плечі розправ , знамена поскидавши ,
Де триколор й корона для курей.
Допоможи Господь вершити Правду ,
Синів своїх від кулі захисти.
В них Батьківщина спереду й позаду ,
А нашім дітям ще рости й рости.
Вже досить за Вкраїну помирати ,
Закарбувався вислів на віки.
За Україну тепер будум убивати ,
Так що готуйте труни і вінки.
І як писав колись Тичина ,
Свої пророчії слова
"Я єсть народ , якого Правди сила
Ніким звойована ще не була..."
Йдемо вперед , йдемо до Перемоги!
Із нами Правда! Биймо ворогів!
Тут наше все і поле і дороги
І Крим теж НАШ! Бо Бог цього хотів!
30.08.2022р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2022
автор: Степан Олександр