Прив'язана...
мов птиця до потомства поки беззахисного...
Ні сьогодні, ні завтра без опіки-турботи не кинути!
Без затінку крил, які рятуватимуть від пекучого сонця...
Без даху-крил для спинення грозовиць похмурих.
Огорта серцем-крильми, мов нічними зорями...
сон береже... молиться...
А коли крила розправлять - стануть самі дахом-захистом -
тоді вона полетить.
Повернеться, де чекатимуть серця та зорі...
Полетить, освячуючи шлях додому.
28.08.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2022
автор: Іванюк Ірина