Ніяких Дівчин -жінок чи Баришнів - кріпачок...
От що Українська справжня література була взмозі продукувати. Безкомпромісно.
Некон`юнктурно.
Чесно.
Тут і Коцюбинський, і Франко, і Кобилянська і Куліш...
Про Вовчка промовчу.
У тої була "Інститутка"...
Далі може продовжити кожний...
Ну, хто вчився.
Хто читав ще книжки.
Паперові...
Унікальні.
Раритетні...
нині і прісно і повсякчас...
Літетатурні шедеври із чарівливими рядками.
Коли поринають у них зачаровані очі...
А нині?
Занепалі тексти.
Зруйновані потуги.
Зашквари емоцій...
Не питаючи вічності -
вщент все.
І, навіть саме, небуття...
Неначе штампувальний агрегат...
І обкачувають себе "творці" і "творюхи" "творами".
Ніби власним звинуваченням...
Протиріча па(р)тисипантів
Пластид суцільного потоку...
Завмерти й відгадати абстрагованність наявності смислу -
однозначно присоромленню...
Супроводити таку літ-творчість можна
хіба подихом та поглядом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2022
автор: Сумирний