Чужа раніше сторона
Лишилась в лютому одна,
Як відступ нам, єдиний шлях,
Неначе в домовину цвях.
І їй за прихисток уклін -
Допомагала встать з колін
Прийти до тями, відсіч дать
І подолать чужинців рать.
Яскравим квітнем небокрай
Розвиднівся ...та, друже, знай
Оголену жахливу річ:
Обабіч Києва.. сторіч
Земля не знала тих знущань,
Що принесла "культура знань "
Тих, що вважають, що вони
Великих лицарів сини.
Ви не сини - лиш байстрючня.
І в ухах ваших маячня.
Ми пам'ятаєм - Ярослав, .
У землю ворогів заклав.
А Володимир - він не ваш,
Хоч монументів сто збудуйте аж
У ваших землях. Ви - не ми,
Ні силоміць, і ні "взайми"
Нічого вам не буде. Геть!
Ми відбудуємо. "Но впрєдь"
Щоб ви на носі назавжди
Закарбували...тут є ми.
Що Київ є і буде тут.
Він вам не по зубах. Гуд бай. Капут!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Рябич