Модниця.

Краса  невинна,  не  безкарна
І  досі  й  завжди  диво  -
«…вона  жахлива  тим,  що  гарна,
а  гарна,  бо  жахлива…»
Хітон  із  льону,
 яскравий  пояс,
Вовняний  пеплос
 і  фібула-оздоба...
Далекий    моря  голос
І  бризу  вранішня  озноба...
Гематію  яскраві  кольори,  
Злегка  відкрито  тіло  молоде,
Волосся,  волос  в  волос,
Де  золоте,  а  де  й  руде…
В  орнаменті  еллінськім,
У  зачісці,  яскраві  стрічки,
Шнурівки  золоті  і  шпильки,
І  зручність,  і  не  тільки…
Браслети,  серги,  персні
Оздоблено  камінням,
Трудом  майстрів,  їх  вмінням.
Є  все  у  модниці,  
Спокусниці  чоловіків,
Краса  Богинь  її,  із  вічних,
Вона  їм  безмір  тайників,
Начало  всіх  начал  епічних..-
Трагедії,  поломані  списи,
Бездумні  поступи  за  неї
І  жах,  і  прощення  краси...
Такі  є  в  жінки  привілеї!

графіка  Володимира  Адєєва(Севастополь)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2022
автор: Ivan Kushnir-Adeline