Коли ж ви, нелюди, нап'єтесь
своєю люттю вже сповна?
Коли ж ви нею захлиснетесь?
Коли ж бо знищить вас вона?
Ще скільки українцям чути
"Наш біль сьогодні..."? Чаплине!
Ви стільки пролили отрути,
що вас і всесвіт прокляне!
Не буде місця в цьому світі
й на тім спокою не дадуть
вам наші вбиті вами діти,
які щоночі в снах ідуть
до вас!
О, недолю́ди ж ви прокляті!
Ви - зайвий мотлох в своїй хаті!
Гнилими душами багаті,
недорозвинені примати,
про смерть ви будете благати!
Але ж її ви теж не варті...
І світу до кінця по кварті
Ви пити будете ганьбу,
Що ляже поруч вас в гробу.
Коли ж ви, нелюди, нап'єтесь
своєю люттю вже сповна?
Коли ж до світла наверне́тесь
осатанілі? нижче дна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2022
автор: Ксенія Фуштор