містичне
Древнє місто, древнє місто, –
У душі свій голос містить,
Скіль думкам твоїм є літ?
Ласку ллєш в вечірній світ…
Полірованим цим сходам
Я вклоняюся у нагоді,
Твій вечірній цей наряд,
Загадковий є обряд.
Ну а в казки напівтінях
Бродить снів старих коріння,
А з уяваних прикмет –
Скрізь немов розлитий мед!
Ось візьму і посковзнуся,
Вниз по спуску покочуся…
Друже милий, ти звиняй –
Мов жовтеньке лисеня,
Так кумедне та цікаве,
Ще хвостате і ласкаве…
25.08.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2022
автор: Променистий менестрель