Єдиносущному з Отцем,
Сяйву Слави Отчої,
і Діві-Матері Марії
з вдячністю і трепетом
присвячується
Ви! котрі зразу
здійнялися б
й були прийняті в поезії!
чи «Херувимські» всім співають —
чи ви й по тім
в аскезі?
але от — відривають
слова
ніби мої
та й через мене більш лунають
чи через три коліна — був
потоп
й перше — від люду
взятий був Єнох
і так як з хмар:
як в мене під ногами — vip
і top
і Бог й Єнох дивились вдвох
як шкваряться водою
vip
і top!
Наскільки Богом все пронизане! —
чи те було відомо?
і чи от зараз
ніби — вдома?
де вдома?
де тут
це вдома?
як Бог глаголом вишарпне —
ну от і вдома
і топляться вже
vip
і top й найтяжче — всіх на дно
і зблиск поезії!
во блєдних і сипучих
нєсть читомо
а є читомо
і читомо
і читомо
і іже во язицех єсть потоп!
по спинах крокодилів
в ріках спроб
зате в ім’я поезії —
і щоб!..
і є штовхи поезії
аж читомо
і читомо
і ви це уявляєте? —
Єнох і Бог —
вас зирять вдома
і що вагоме
вгору вагоме
і зразу тут —
потоп
для vip
і top
куди спливе тяжка солома...
а вже згори вогненний
йде потоп!
тихше!!
взятий-то Єнох
не було і
не буде свята
є в Бога
українськість є затята
є завзята...
читці
чи ці —
але зубами —
і в Іллю
товар і блискавки!
худоба...
Наскільки Богом все пронизане! —
чи
ви в хліві з свічками
ніби вдома?
чи свічки
впали вже на паперть
чи ви
вже й з Богом!
чи ви на паперті
є з Богом — і скрізь вдома?
чи вас читомо
чи
ви як я
кудись втягнули
мов я Ілля
й мене кінцем
вагомішим — це
мов до розетки затикнули —
мов би монахом —
себі
набивати гулі...
хіба кінчивсь Ілля?
худоби!
Боже, худоби скільки є
багато!
Іллі нема?
худоби йох багато!
що ви, дурні!
я прямо ввімкнений!
розетка — все!
і як я вискочу із мого свята?
і що вам хмари
й залишки від свята
і — вже попалено
і дивляться де хата є —
багата!
й вогнем...
а є пророк Ілля!
але ж непевно ніби
з’єднанані це Бог — Ілля —
і я!
а як я випаду! а скажуть — в нас
любов
а тут Ілля — і я!
ф-ф! й вогонь захоче йти
з хати — до хати!!
чи вас багато?
чи ви не знаєте що скаже Бог
як з Ним оце і я —
й
Ілля?
але ж я випаду!
а українців — це ж багато!
то вам ми — зробим — свято!!!
і, охломани,
де ви дротів знайдете
щоб вас читомо
де Богом вже
пронизане...
Йому і
Божій Матері —
у с е відомо!!
аж ось на днях йде Свято...
то ніби Пасха
друга Пасха
йдуть — відгуки з Небес!!
благословіть мене
бо я в любові — зміг
для вас
і з Неба красти!!
а Матері Любов-Знання! —
до всіх йде, щоби дати пити-ясти!
яке це Свято!..
біжать з землі —
ці відгуки, і всі — і все,
багато!!
і не повзтиме вже ніхто!
Любов Її — крилата!!!
Любов-поезія — крилатість!!
Розкриленням світа.
І дні йдуть,
дні.
Куди б я впав,
що й ніде стати...
І свято Духу,
і вогонь...
і фатум.
Негайно!
Воскресіння!
Це ходьба Матері,
це друга Пасха,
о, — це Свято!!!
24.08.2022,
свято Незалежності України,
Київ — третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович