Сон.

Важко  в  На́стоньки  на  серці  -
Взя́ли  у  солдати
Йванка,  га́зду  молодого  -
Край  свій  захищати  !

Цілий  день  трудилась  в  полі,
А  відта́к  -  у  хаті...
До́ньку,  сто́млена  приспала,
Сіла  горювати  ...

Сіла  тихо,  край  віконця,
Бо  вже  звечоріло
Та  й  давно  сховалось  сонце,
Рано  потемніло.

Хмари  небо  затягнули,
Місячень  не  світить.
Дощик  нудно  накрапає,
Засинає  вітер  ...

В  хаті  тихо,   тільки  мишка
В  нірочку  шмигну́ла...
Голову  до  рук  схилила
Та  й  собі  заснула  ...

Сон  її  підняв  під  небо
І  поніс  на  крилах,
В  ті  далекії  простори,
Де  воює  милий.

Знизу  ви́ділись  місте́чка,
Димом  оповиті,
І  сільськії  людські  хати,
Спалені  й  розбиті  !

Прилетіли.  Ось  і   поле,
Вибухами  зрите.
Стогне  полечко  від  болю,
Зга́ром  все  укрите  !

Серед  вирв,  у  тім  страхітті,
В  бліндажах  розбитих,
Стинуть  мертві  воріже́ньки,
Кляті  московити  !

Сплять  незламні  українці,
В  за́ростях  ромашок  ...
Зупинилась,  нахилилась,
Заплакала  тяжко  -

На  сплюндрованому  полі,
Білим  цвітом  вкритий,
Бездиха́нний   ї́ї    Йванко  -
Неживий,  убитий  !

Кров  застила  в  ї́ї  жилах,
Серденько  спіткнулось,
Закричала  гірко  з  болю,
Скрикнула  й  проснулась  !

В  хаті  присмерк,  доньці  спится,
Сходить  раннє  сонце...
Хтось  заскочив  на  подвір'я,
Стукає  в  віконце  !

Стрепену́лася,  побігла
Двері  відкривати  !
Сво́го  милого  Іванка
Ве́сти  швидше  в  хату  !

Донечка  мала́  проснулась  -
Аж  стриба́  від  щастя
Перелякана  кошмаром,
Ще  не  вірить  Настя  !

Притулилась  до  Іванка  -
Зморений,  з  дороги,
Ніжно  ї́ї  обіймає  ...
Цілий,  слава  Богу  !


22.08.2022  р.


Фото  https://st2.depositphotos.com/3616689/9975/i/600/depositphotos_99752186-stock-photo-sad-girl-illustration.jpg

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: Родвін