ЗВАБА

Свідомість  вимикає  серце.
Ти  ж  ловиш  погляд,  мов  сліпий.
Мій  ніжний  лицарю,  не  сердься,
Не  зачарую  всесвіт  твій.  

Отямся,  юний  слідопите,
Пощо  ідеш  на  трунок  зла?
Без  варіантів.  Карта  бита
Твоя.  А  в  просторі  діра.

Пробач.  Тобі  не  скуштувати
Відьомських  чар  із  моїх  вуст.
Всьому  ж  ціна  і  час  оплати.
Деінде  відшукай  свій  блуд.

Вночі  сьогодні  на  колінах
Проситиму  у  світлих  сил,
Щоб  зваби  хіть  промчала  мимо.
Помилуй,  Господи,  й  спаси.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Пісаренчиха