Війна XIX

Біла  палата  його  гнітить,
Згадує  кошмар  того  бою.
Рана  пекуча  сильно  болить,
Для  неї  не  стає  болю.
В  бою  все  вирішує  мить,
Не  хотілось  прощатись  з  собою.
Війна  і  досі  йому  гримить,
Що  буде  з  його  рукою.
Перед  очима  вогонь  димить,
Що  зробить  зі  своєю  журбою.
Душа  у  розпачі  щемить,
Що  стане  з  життя  весною.

22  червня  2022  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2022
автор: Володимир Кепич