Трубочки листя іржавих каштанів
Хрустом нагадують сніг під ногами.
Вітер гуляє між вулиць й майданів
В пошуках тих, хто тіне́й не кида́є.
Свіжі картини на стінах будинків,
Писані сажею й ву́гільним слідом,
Вам не покажуть булих поєдинків,
Бо в галерея лишилась без гіда.
В парку з пісочниць покрали дитинство,
Розфасувавши в коробки із дуба.
Дощ не розкриє криваве мистецтво,
Сховане глибше ніж два метри бруду.
Бите, в мережеві плутане, радіо
Німо віщає й сипле тривогами.
Вірні улюбленці віддано й лагідно
Ждуть під пустими порогами.
Сісти на кухні не вийде за стіл,
Дім не провідають гості бувалі.
Квіти давно не приваблюють бджіл,
Та й не зів'януть троянди зі сталі.
Строганов Вам не подасть вже телятини,
Мамі не звати дітей до обіду,
Ситі вже всі тут грибочками ядерними.
Всіяно землю бавовняним цвітом.
Роман Репп (Братик Близнюк)
166 день війни (08.08.22)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2022
автор: Р. Л. Репп