Царство викривлених дзеркал -
Чорні ворони, темна ніч...
Хижі посмішки, як оскал,
Наче пекло екран горить.
Не дивись в той примарний світ -
Задзеркалля - отрута й страх.
Там ненависть до всіх звучить,
Там катів носять на руках.
В білих шатах, як у святих,
Умовляють - іди, убий...
На питання в сліпих очах -
Не хвилюйся, то гріх не твій.
І під прапором сатани
Вибухають гармати слів -
Йди і борг свій скоріш сплати,
Не жалій нічиїх голів.
Забронюєм для тебе рай,
Якщо згинеш у тім бою.
Не залишимо, так і знай,
Ми ніколи твою рідню.
А за спиною пальців хрест -
Та не варто солдату знать,
Що брехню той скриває жест,
Що не стануть його ховать...
Перемеле війна, як млин
В попіл сірий його життя.
Для "царя" він не чий-то син -
Біомасса або сміття...
20.08.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2022
автор: Наталі Рибальська