В легкій зажурі дрімає обстріляний сад,
В передранковій тиші мужність гартує серця,
Розладнані струни душі наводить на лад,
Щоб між вогню бриніти їм стало терпця.
День поспішно вмиває обличчя у росах,
Затамовує подих і робить перші кроки
По замінованім полі й вплітає у трав коси
Краплини крові, що з'єднались в потоки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2022
автор: Вікторія Воля