Ось гроза і вітри віють,
Та осінні йдуть дощі...
Десь там донечка воює...
Ой, як важко на душі!
А чи ж я тебе ростила,
Моя доню, для війни?
Де взялася вража сила?
Гинуть дочки та сини.
Тягну в небо свої руки:
-Змилуйсь, Боже, захисти,
Не давай на біль і муки,
Та живою поверни.
Будь бійцям всім охоронцем,
Хто сьогодні на війні,
Не закрий нам ясне сонце
І світ білий у вікні.
Подаруй нам перемогу,
Мир в країну принеси,
Хай вертаються з дороги
Наші дочки та сини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2022
автор: Ольга Калина