Хто не хоче дотику відчути Неба;
Дотику Любові супер-ніжної?
Хто тією ніжністю погребує
У часи жорстокості залізної?
Хто не любить зустрічати Сонця-Феба?
То хіба, душа пустопорожня...
Хто не хоче сонячного Неба;
І життя осяйне не обожнює?
Хто пітьмі підступній зовсім не перечить
І захоче жити із пітьмою;
І зваливши всі гріхи на плечі,
Дихати повітрям мезозою?
Хто війну сприймає, - наче так і треба,
Усмішкою ворога привітить?
Хто не хоче золотого Неба, -
То йому нічого вже не світить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2022
автор: Рунельо Вахейко