Втрачаємо зв`язок
Не зберегаєм спокій.
І долю кожен обирає сам.
Чи оберуть за Вас.
Чи обирати Вам.
Вирішують усі.
І навіть вовк самотній…
Не вірить купленим
Дешевим тим вустам.
Втрачати людяність
Порядність…
Ворожим поглядом
Окидувати світ
А потім мучитись
І прагнути уваги
Дивиться всі!
Я хоч у звіра
Дикого перевернусь
Заради ваших усмішок
Аби дивились ви…
Аби завжди онлайн.
Дивіться всі!
Увага! Обережно!
Я в екстазі…
Від ваших оплесків
Що лізуть крізь екран.
Та що ж це коїться
З братами?
Та що ж це коїться
З людьми?
Невже крізь гомін
Вже нечутно?
Невже глухим
Вже бути модно?
Невже новий
В нас дефіцит…?
На людяність
І простоту,
На світлий погляд
У майбутнє
Й на поглядів
Тих чистоту,
Відповідати
Перед сутнім.
А пам`ятати
Неживих.
Ненавистю не нап`єтеся,
А злобою не напастись.
Лише відкритися
Всім серцем
Сім`я і друзі…
Я і ти…
Ми всі однаково страждаєм
І сльози в нас на всіх одні.
Дай мені руку і пограєм
В життя без бід і без війни.
Втрачаємо зв`язок
Але знаходим знову…
Надію, світло, віру і любов.
Чи оберуть за Вас.
Чи обирати Вам.
Вирішують усі.
Вперед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2022
автор: Знахар