1 7 4 Півничок.
⠀
Яка ж гидота світ, зі тьми
Дурницями штормить,
Навколо з гарними людьми
Трапляється біда.
І хто постійно щось робив,
І хто не перший день не їв,
Шкідливого хто не чинив,
Усім добра жадав.
⠀
У цих - геть розвалився дім,
А в тих є кіт живим,
В цих - цілий крів поміж руїн,
А кіт же ж - навпаки,
В тих - ні житла́, ані кота,
Самі живі є - красота,
Почни-но з чистого листа,
Життя вас заведе куди?
⠀
Яка чекає сторона?
Крізь кришиво, хто зна́,
Коли навкіл реве війна,
Лише́ життю і рад!
Одне життя із днів-часто́к,
З яких зроби хоча б ковток,
Увозь і маму, і діто́к,
І не дивись назад!
⠀
Біжи, Сашко, як птаха линь,
Стрілою рідний дім покинь,
Відлогу з півничком накинь,
На рюкзаку - брелок.
Дружку, автобус! Всядься в нім,
Відлога з півничком малим
В очах, - мов опіком жарким,
На невідомий строк.
⠀
Яка гидота вкрила світ,
Бридкий сюжет тупить
Людей, яких не стиснув гніт,
Розчавлено в юрбі.
Юрба - "ату!, юрба - "ага",
Юрба, яка знайшла врага,
До вдарів чоботів снага,-
Як плента щось тобі.
⠀
На всі твої - "Ну, якже так?"
Вона товче - "Ось так!".
Якщо промовиш про кота,
Вона тобі - кулак.
Про мир співаю не таю,
У відповідь - згною,
Плюю на мир і ай лав ю.
І інше ще плак-плак.
⠀
А ти невпинно, мов глупак,
Про мир - по всіх світах,
І півничка, як ліпший стяг,
Втаїв, не віддаєш
Бо на війні, як на війні,
Одне життя лише в ціні,
Яку авжеж після́ борні
На касі узнаєш.
⠀
Сашко, біжи, струмок немов,
Лети-но стрімголов,
Спізнишся на урок бо знов,
Вже звівся тут курок,
Бо гидь укрила хворий мир,
Тікай-но, та кота візьми
Й не плач що уїжджаєм ми
На невідомий строк.
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Alja Khajtlina·
Сто семьдесят четвёртый день: петушок
Какая дрянь накрыла мир,
Какая ерунда.
Вокруг с хорошими людьми
Случается беда.
И с теми, кто наделал дел,
И с теми, кто не ел весь день,
И с теми, кто никак нигде
Не причинял вреда.
У этих развалился дом,
Зато остался кот.
У этих - целый от и до,
А кот - наоборот.
У тех - ни дома, ни кота,
Но сами живы - красота,
Начните с чистого листа,
Куда вас жизнь ведёт?
Куда, куда ведёт она
Сквозь щебень и цемент?
Когда вокруг ревёт война,
Одна лишь жизнь в цене.
Одна лишь жизнь, и дня ломоть -
Всё, что успеешь отломить,
Есть время взять детей и мать,
А обернуться - нет.
Беги, беги, беги, Сашок,
Со всех ребячьих ног.
На капюшоне петушок
На рюкзаке - брелок.
Беги к автобусу, дружок,
На капюшоне - петушок.
Как будто на глазу ожог
На неизвестный срок.
Какая дрянь накрыла мир,
Какой сюжет тупой.
Те, кто когда-то был людьми,
Становятся толпой.
Толпой "ату", толпой "ага",
Толпой, придумавшей врага,
Она ударом сапога
Поговорит с тобой.
На все твои "ну как же так"?
Она твердит "вот так"
И ты ей что-то про кота,
Она тебе - кулак.
И ты твердишь: "А я спою!"
Она в ответ: "А я сгною".
Плевать на мир, на ай лав ю
И прочие плак-плак.
Но ты упрямо, как дурак,
Про миру мир поёшь
И петушка, как главный флаг,
Хранишь, не отдаёшь.
Ведь на войне - как на войне,
Одна лишь только жизнь в цене.
И эту цену только лишь
На кассе узнаёшь.
Беги, беги, беги, Сашок,
Со всех ребячьих ног.
Ты опоздаешь на урок,
А здесь взведён курок.
Какая дрянь накрыла мир,
Беги, кота с собой возьми
И не гляди назад, мой ми..
На неизвестный срок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2022
автор: Юрій Шибинський