Чому вражда є між братами?
Із чого зло те вироста?
Байдужість батька? Сльози мами?
Чи тяжкість власного хреста?
Мені здається , це від жиру.
Достатку , що л"є через край.
Коли в собі зростив тварину ,
Здорову , вперту , як бугай.
Коли твоє зачеплять ЕГО.
Все тіло руки затряслись.
І ясність погляду далека ,
Бо очі кров"ю налились.
У кожного своя є правда ,
Яка приводить до біди.
І совість , то не є преграда ,
Бо кожен крок дає сліди.
Сліди глибокі душу ранять.
Язик плаский і без кісток ,
В агонії змішає пам"ять
І рве братерський ваш зв"язок.
Це ще не все , бо ваша злоба
Міцніє вдома у сім"ї.
Бо ваша правда в вашій хаті ,
Гори все інше в полум"ї.
А далі смуток і прокльони.
Ненавість , заздрість , біль і сон...
В якому ти із братом разом
У храмі , посеред ікон.
Лики святих на вас поглянуть
І сльози линуть з образів.
Ніби вогнем вони розплавлять
Усю ту ненависть братів.
В собі ви прощення шукайте.
Любов із малку бережіть.
Сперва свої гріхи признайте ,
А потім…брату поможіть.
13.12.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2022
автор: Степан Олександр