дівчинко
смола, що стікає з твоїх очей
це грам одержимості й літр
озер
озернися і глянь,
скільки в‘їлось імен
хтось із них вбивця
і мародер
тіла твого
що пізнало красу
божого замислу.
смола випікає шляхи до злив
ті зливи в тобі заливають курсив
ті зливи в тобі виринають щосили
голосом матері
зі смáком смоли
дівчинко
твій турбулентний режим
турбує у ванній малих
лусківниць
неба корзину з малин і ожин
кожного з мертвих
нікого з живих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2022
автор: дівчина з третього поверху